Ну, добре.
Давай на чистоту.
Кожен день я встаю
і переслідую якусь мету,
кожен раз нову і кожен раз не свою.
Ну, так,
я звичайно шукаю щось хороше в новому дні,
тільки виходить до біса погано,
і, знаєш, я б рада лишатись тіні,
а виходить - в центрі майдану.
Ага, ще,
я мабуть пишу замало,
на злегка одноманітні теми,
хоч не скаржусь - у мене якась n-на кількість віршів і 4 поеми
про те як все дістало.
Доречі,
я ж ніколи не претендувала на звання оптимістки,
і звикла до звання істерички..
Ну може влаштую "мозкову прочистку",
але залишу старі звички.
Я тут чула,
що стала бездарно писати.
Ну що ж, на звання генія теж ніколи не претендувала,
легко визнаю поразку, щоб далі розповідати
"життя задовбало".
Поки не забула,
я починаю жити заново,
через дрібниці перестану нити,
заповню нудьгу планами..
Коротше почну жити.
Заново.
Маруся Мовчазна