а осінь йде.й сліди лиша вологі...
ридає небо в крапельках дощу...
гарячий чай,але холодні ноги....
ні!холод в своє серце не пущу!
хай буде осінь в шелесті листів.
хай буде холод в завиванні вітру...
тепла забракло.і забракло слів...
не дихаю - нема повітря.
ні.осінь зла.дерева роздягає.
ні.осінь зла - бо зле шумлять вітри.
природа,сонце,літо помирають,
а осінь зверхньо дивиться згори.
шипить.немов поранена гадюка.
дзвенить.немов отруєний метал.
заклало вуха.сплю.не чую звуку.
напевне це останній лист упав...
Маруся Мовчазна