21:56 

Marikka Gotessa
Крапля впала на вікно, як на смугу нота. А у мене від життя вже давно нудота.
мовчати болем!
а в душі сміятись...
який абсурд, які смішні невдачі,
і не вітатись - тільки б не прощатись,
втекти туди, де все можливо втрачу.

аби кудись!
мені б лише свободу...
а я ж сміюсь з життєвого тупізму,
і кожен день від сходу до заходу,
дивлюсь на світ крізь саркастичну призму.

і знов абсурд!
а скільки мені треба?...
у марних днях перед короткими ночами,
промінчик сонця і шматочок неба,
і щоб не краяли словами.

я - навсібіч!
у мене параноя...
від себе бігти - щоб себе знайти,
втопає світ в гріховній купі гною,
мені ж втекти.
втекти.
втекти.

Маруся Мовчазна



URL
   

Sancta amentia

главная